Приводом для зборів стало незадоволення частини мешканців рішенням сільської ради про надання дозволу на передачу в користування мисливських угідь на території сільради терміном на 49 років приватному підприємству "Екобескид". Ініціатор сходу - Іван Калинич, за словами місцевих мешканців, давній опонент війта Головецька Михайла Катрича. Останній якраз і мав пояснити людям, як так сталося, що горяни не знали про передачу угідь. Сказати чесно, доволі здивувало, що подібні збори проводяться чи не вперше за останніх 20 років. Тому й зібрався повен Народний дім селян: хтось прийшов, аби дізнатися правду, а хтось, очевидно, щоб просто покричати та пообурюватися.
Закінчення. Поч. на 1 стор. Сільський голова Михайло Катрич був вельми здивований тим, що до порядку денного включили питання про звіт війта перед громадою. При цьому голову про це ніхто заздалегідь не попередив. Несподіванкою стала й присутність в НД депутата обласної ради від ВО "Свобода" Михайла Блавацького та ще одного представника від цієї політсили. Пояснюючи, чому і для чого мисливські угіддя тепер - у користуванні ПП "Екобескид", Михайло Катрич розповів, що рішення приймалося на сесії сільради 22 травня 2008 року і мови про якісь незаконні реверанси не могло бути. За його словами, головний лісничий держлісгоспу Володимир Цегенько приїжджав у сільраду та пояснив, що їхнє підприємство не має коштів, аби займатися мисливським господарством, а браконьєрів у цих краях - греблю гати. Впевнений, що в багатьох хатах є вогнепальна зброя, причому не таємниця, що багато стволів - незареєстровані. Як наслідок, у лісі практично нема на що полювати. Певно, тому нещодавно в Мшанці на ставках хтось постріляв диких качок. Чи приносить наразі якусь користь для фауни цих теренів ПП "Екобескид" - сказати важко, та не один знайомий підтверджував, що неодноразово зустрічав єгерів. Думаю, браконьєрам не по собі від таких зустрічей. Опонент пана Катрича звинуватив сільраду в тому, що вона обманула громаду та поза її спиною віддала ліси та поля чужим людям. Приблизно таку ж позицію займав присутній обласний обранець пан Блавацький, мовляв, безоплатне користування - тільки перший крок до повної приватизації природних ресурсів, які належать громаді. Війт заперечив ці слова, пояснивши людям, що ПП "Екобескид", згідно із законодавством, не має ніякого права на дерева, землю, озера та річки, а лише займається захистом, розведенням та організацією полювання на цій території. Земля й ліси далі належать лісгоспам - ДП "Старосамбірське ЛМГ" і ДЛГП "Галсільліс" та територіальній громаді. Ніхто не може заборонити місцевим ходити по гриби, ягоди, заготовляти дрова та законно полювати. Для переконливості голова спитав присутніх, чи бували в когось із них конфлікти з єгерями приватного підприємства. Ніхто такого не пригадав. Правда, суть передачі угідь пояснити громаді слід було ще на початку 2008 року, коли якраз йшли перемовини про це. Пан Калинич у своїх звинуваченнях використовував цитати зі статті газети "Експрес" "Соратники Лозинського", та наразі не доведено, чи факти, описані в матеріалі, дійсно були. Так, Мшанецька та Тисовицька сільради вказані в числі тих, де господарюють приватні користувачі, хоча вони не давали на це дозволу. Виявляється, облрада взагалі віддала угіддя цих рад без їхньої згоди. На запитання "Яку користь має громада від присутності ПП "Екобескид"?" пан Катрич розповів про плани господарства розпочати розведення форелі, на що селяни чомусь не погоджуються. Надіється він і на обіцянки приватників організувати розведення фазанів, інших видів виробництва, що принесе нові робочі місця. У Лаврові, до речі, екобескидівці певний час вирощували перепелів. Результатом гарячих дискусій стала згода Михайла Катрича відмінити рішення від 22 травня 2008 року, хоча навряд, чи матиме це якісь наслідки, адже в кінцевому підсумку своє рішення повинна відмінити Львівська обласна рада. Виходить, що думка місцевої громади нічого не важить для представницького органу Львівщини. Тим часом війт мав розповісти людям про результати своєї роботи на посаді сільського голови. Пан Катрич, здається, ще не звітувався за всі чотири каденції. Врешті, хто з сільських голів Старосамбірщини це робив? Але той факт, що виборці висловили Михайлу Миколайовичу свою довіру стільки разів підряд, думаю, говорить сам за себе краще будь-якого звіту. Присутні ж погодилися дати йому кільканадцять днів, аби він міг належно підготуватися до такої процедури. Якщо спочатку збори проходили в більш-менш конструктивному руслі, то пізніше вони перетворилися на суцільний балаган. Горяни висували до Михайла Катрича найрізноманітніші претензії, в тому числі й такі, які вирішуються походом у сільраду та не потребують загального розгляду. Михайло Блавацький також активно долучився до загальної дискусії, спитавши, чому тут такі погані дороги. Думаю, на тих 2,5 тис. грн., які минулоріч виділили місцевій раді на шляхи, вони кращими й не будуть. Пізніше розмова плавно перетекла в русло стихії 2008 року та відновних робіт. За словами пана Блавацького, в області вкрадено 150 мільйонів гривень під час ліквідації наслідків негоди, в тому числі чи не найбільше зловживань було на Старосамбірщині. Це нібито встановила тимчасова контрольна комісія облради, яка працювала на наших теренах. Найбільше сумнівів, на думку її членів, викликає діяльність фірми "Восток-2006", яка нібито не має у власності жодної техніки… Гості зі Львова чи Києва рідко приїжджають на такі, забуті Богом і людьми, терени, як Головецька сільрада. Дехто з них, певно, й не усвідомлює, що райська природа ще не гарантує легкого життя. Але критикувати - легше, аніж реально допомогти тим, хто працює та мешкає в таких соціально та географічно складних краях. Тим більше, що не потрібно забарвлювати полювання у політичні кольори. Василь КУХАР.
